ДИКТ

(лк)
dicere говорить; dictāre диктовать, предписывать
дикция «говорение», качество произношения
диктор говорящий, работник радио или телевидения
диктатор говорящий народу, что и как делать
предикат лог., лингв. сказуемое
Ср.: англ. prediction, фр. prédiction (предсказание); англ., фр. abdication (отречение).

Смотреть больше слов в «Анатомии терминов. 400 словообразовательных элементах из латыни и греческого»

ДИНАМО →← ДИЗ

Смотреть что такое ДИКТ в других словарях:

ДИКТ

ДИКТ, у, ч. 1. Тонкі пластинки дерева, які застосовують для обклеювання столярних виробів, щоб надати їм гарного вигляду. 2. Деревний матеріал, склеєний з декількох тонких пластинок дерева; фанера. На схилі невисокого пагорба.. стояв дерев’яний кілок з невеличким шматком дикту, прибитим двома гвіздками (Собко, Нам спокій.., 1959, 61); Ганджа змайстрував з дикту ящичок, дав Оксані (Шиян, Гроза.., 1956, 603). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 275.... смотреть

ДИКТ

ФАНЕ́РА (деревинний матеріал з кількох склеєних пластин), ДИКТ, ШПО́НА, ШПОН (одношарова, неклеєна). Оббитий зеленою фанерою газик підкотився до самої ... смотреть

ДИКТ

-у, ч. 1) Тонкі пластинки дерева, що їх застосовують для обклеювання столярних виробів, аби надати їм гарного вигляду. 2) Деревний матеріал, склеєний ... смотреть

ДИКТ

Rzeczownik дикт m sklejka f

ДИКТ

-у, ч. 1》 Тонкі пластинки дерева, що їх застосовують для обклеювання столярних виробів, аби надати їм гарного вигляду.2》 Деревний матеріал, склеєний ... смотреть

ДИКТ

сущ. муж. родадикт -у

ДИКТ

(тж. фанера) veneer; (клеєний) plywood

ДИКТ

Начальная форма - Дикт, винительный падеж, единственное число, мужской род, неодушевленное

ДИКТ

Дикт, -ту, -тові

ДИКТ

техн. дикт, -ту, форні́р, -ру

ДИКТ

дикт іменник чоловічого роду

ДИКТ

Икт Дит Дикт Кит Тик

ДИКТ

техн. дикт, фанера

ДИКТ

дикт, фанера

ДИКТ

дикт, -у

ДИКТ -У

імен. чол. родудикт

T: 177